ВІДРОБЛЯ́ТИСЯ

ВІДРОБЛЯ́ТИСЯ, я́ється, недок., ВІДРОБИ́ТИСЯ, облю́ся, о́бишся; мн. відро́бляться; док. 1. тільки док. Закінчити роботу. Одробилися у полі (Кв.-Осн., II, 1956, 65); Одного дня одробились, ідемо з саду (Вовчок, І, 1955, 46); Настав той час, коли люди вже одробилися в полі й на городах (Кучер, Прощай.., 1957, 63). 2. тільки недок. Пас. до відробля́ти 1; // безос. Не зароблялося, а відроблялося на панських ланах (Козл., Сонце… 1957, 6). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 631.