ПРИХВА́ЧЕНИЙ
ПРИХВА́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прихвати́ти. Алея під чобітьми лунко похрускувала, прихвачена вечірнім морозцем (Гончар, Новели, 1954, 149).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 79.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИХВА́ЧУВАТИ →← ПРИ́ХВАТКОМ