ПРИТУЖА́ВІТИ

ПРИТУЖА́ВІТИ, іє, док., розм. Стати твердішим; трохи затвердіти. Глина притужавіла. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 70.