ПРИПРОСИ́ТИ
ПРИПРОСИ́ТИ див. припро́шувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 717.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИПРОСИ́ТИСЯ →← ПРИПРО́СИНИ