ПРИПРО́ШЕНИЙ

ПРИПРО́ШЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до припроси́ти; // припро́шено, безос. присудк, сл. До півночі було знайдено «учителя» Інаят-Каві Ратнакара. Юсупа припрошено для цього діла, і він знайшов індуса в клубі будівельників (Ле, Міжгір’я, 1953, 511). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 717.