ПРИПРА́ВИТИ1
ПРИПРА́ВИТИ1 див. приправля́ти1.
ПРИПРАВИТИ див. приправляти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 716.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИПРА́ВЛЕНИЙ →← ПРИПРА́ВА