ПРИПИТА́ТИСЯ
ПРИПИТА́ТИСЯ див. припи́туватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 708.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИПИ́ТЛИВИЙ →← ПРИПИ́СУВАТИСЯ