ПРИНИ́ШКЛО

ПРИНИ́ШКЛО. Присл. до прини́шклий. Орися сидить принишкло, нервово перебирає пальцями оборочку фартушка, блідість поволі зникає з її обличчя (Тют., Вир, — 1964, 96); Німці-колоністи. Ті, що досі сиділи принишкло, ..враз ошкірились, показали свою справжню натуру (Гончар, Таврія.., 1957, 411). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 690.