ПРИМРУ́ЖИТИ
ПРИМРУ́ЖИТИ див. примру́жувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 681.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИМРУ́ЖИТИСЯ →← ПРИМРУ́ЖЕНО