ПРИЗВИ́ЧИТИ

ПРИЗВИ́ЧИТИ див. призвича́ювати. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 614.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ →← ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ

T: 125