ПРИЗВИ́ЧИТИ
ПРИЗВИ́ЧИТИ див. призвича́ювати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 614.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИЗВИ́ЧИТИСЯ →← ПРИЗВИЧА́ЮВАТИСЯ