ПРИГО́НКА

ПРИГО́НКА, и, ж. Те саме, що пригі́нка. Капітан Косарєв, незважаючи на неділю, наказав вивести дві підлеглі йому роти на огляд і пригонку амуніції (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 420); Пригонка деталей. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 596.