ПРИГО́ДНИК
ПРИГО́ДНИК, а, ч., рідко. Шукач пригод. Італієць з Генуї і невгамовний пригодник Христофор Колумб в одну ніч став адміралом і дворянином (Рибак, На світанку, 1940, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 594.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПРИГО́ДНИЦТВО →← ПРИГОДИ́ТИСЯ