ПРИ́КОЛЕНЬ

ПРИ́КОЛЕНЬ, льня, ч., діал. Прикіл. Найди приколень, що коня припинають, і вийми його із землі (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 642.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРИКОЛИ́САНИЙ →← ПРИКО́ЛЕНИЙ, ПРИКО́ЛОТИЙ

T: 44