ПРИ́ГРАВКА

ПРИ́ГРАВКА, и, ж., розм. То саме, що за́спів 2. То був лише пролог до властивої повісті, лиш казка перед історією, лиш пригравка до пісні (Фр., VIII, 1952, 325). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 600.