ПРЕЗЛИ́Й

ПРЕЗЛИ́Й, а, е, також у сполуч. із сл. злий, розм. Дуже злий. Учора мій сусід купив собі Коня Із табуна, татарського, презлого (Греб., І, 1957, 68). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 533.