ПРАПРА́ЩУР

ПРАПРА́ЩУР, а, ч. Далекий предок. Чутка йде — немов У млині мій дід молов. Що за вражі пльотки! Сам Піпін, Піпін Короткий Був прапращур нам… (Зеров, Вибр., 1966, 452); Із тих незапам’ятних часів, коли наш далекий прапращур виділився із тваринного світу і зайняв на землі своє окремішнє місце, ..людське мислення пройшло складний і тернистий шлях еволюції (Знання.., 1, 1971, 20). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 518.