ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ

ПРАВОЗНА́ВЕЦЬ, вця, ч. Фахівець з правознавства. Правознавці розробили важливі питання теорії соціалістичної держави і права, зокрема проблеми політичної організації суспільства Української РСР в сучасних умовах комуністичного будівництва (Ком. Укр., 6, 1969, 51); Правознавці мають глибше опрацьовувати актуальні проблеми державного і господарського управління (Рад. Укр., 27.III 1971, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 508.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПРАВОЗНА́ВСТВО →← ПРАВОВИ́К

T: 197