ВІДОКРЕ́МИТИСЯ

ВІДОКРЕ́МИТИСЯ див. відокре́млюватися. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 614.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ВІДОКРЕ́МЛЕНІСТЬ →← ВІДОКРЕ́МИТИ

T: 230