ПОХОДА́
ПОХОДА́, и́, ж., розм. Те саме, що хода́. Похода легка й бистра; сама [черниця] висока, хоч би й парубку (Вовчок, VI, 1956, 325); Автора [роману «Боротьба»] Ви угадали, та й видко коня по поході (Л. Укр., V, 1956, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 455.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОХОДЕ́НЬКИ →← ПОХО́Д