ПОТВЕРЕЗІ́ТИ

ПОТВЕРЕЗІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до тверезі́ти. Лукин задрижав і потверезів зовсім (Черемш., Тв., 1960, 51). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 399.