ПОСТРИБУ́НЧИК

ПОСТРИБУ́НЧИК, а, ч. Пестл. до пострибу́н. О, мій пострибунчик! мій кокотень маленький! (Барв., Опов.., 1902, 6). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 380.