ПОСОБОРУВА́ТИ

ПОСОБОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., церк. Виконати обряд соборування хворого перед смертю. Пособорували генеральшу в обідню годину, а на ранок і по душі продзвонили… (Мирний, II, 1954, 104). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 351.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОСОБОРУВА́ТИСЯ →← ПОСО́БНИЦЯ

T: 132