ПОСЛУХНЯ́НІСТЬ

ПОСЛУХНЯ́НІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. послухня́ний. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 344.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОСЛУХНЯ́НИЙ →← ПОСЛУ́ХА́Ч

T: 378