ПОСЛА́ВИТИ
ПОСЛА́ВИТИ, влю, виш; мн. посла́влять; док., перех., розм., рідко. Те саме, що осла́вити. Так і порішили, щоб його божевільним пославити (Вовчок, І, 1955, 177).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 337.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПО́СЛАВКА →← ПОСЛА́БШАТИ