ПОРОЗЧА́ХУВАТИ

ПОРОЗЧА́ХУВАТИ, ую, уєш, док., перех. 1. Розчахнути все або багато чого-небудь. 2. Широко, навстіж відчинити (двері, вікна і т. ін.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 281.