ПОРАЮВА́ТИ

ПОРАЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док. Пожити розкішно, щасливо. Воюй, воюй [фашист]… кінець свій увоюєш: на тому світі скоро пораюєш (Тич., II, 1957, 93). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 249.