ПОРІЧНЯ́К

ПОРІЧНЯ́К, у́, ч. Те саме, що порічкі́вка. Брати Річинські часто за карафкою порічняку мріяли і уявляли собі той майбутній санаторій (Вільде, Сестри.., 1958, 41). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 263.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОРІ́ЧЧЯ →← ПОРІ́ЧНО

T: 100