ІНТРИЖКА
ІНТРИЖКА, и, ж., фам. Зменш, до інтрига . Ян не потрудився замислитись, як виглядає він.. у цій непристойній інтрижці (Веч. Київ, . , ).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 41.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ІНТРОДУ́КЦІЯ →← ІНТРИГУВА́ТИ