ПОПРОБИ́ВАНИЙ
ПОПРОБИ́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попробива́ти. Проходячи повз нечасто попробивані височенні вікна, дівчинка проти світла мружила блакитні, аж прозорі очі (Ільч., Серце жде, 1939, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 231.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОПРОБИВА́ТИ →← ПОПРОЇДА́ТИ