ПОПОПА́ДАТИ
ПОПОПА́ДАТИ, аю, аєш, док., розм. Падати багато разів. Попопадала Ганнуся і з полу й у мене з рук: несу оце, несу, так як впущу, — поболять руки (Тесл., З книги життя, 1949, 167).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 219.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОПОПИ́ТИ →← ПОПОНУ́ДИ́ТИСЯ