ПОПЛІ́ЧНИЦЯ

ПОПЛІ́ЧНИЦЯ, і, ж. Жін. до поплі́чник. Як я любив цю жінку — мою поплічницю, мою сестру, мою матір! (Вітч., 5, 1946, 90). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 211.