ПОПЕРЧИ́ТИ
ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем. * Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (Ковінька, Кутя.., 1960, 59).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 196.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОПЕ́РШЕ →← ПОПЕРХНУ́ТИСЯ