ВІДЛО́МЛЮВАННЯ
ВІДЛО́МЛЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. відло́млювати й відло́млюватися. Руйнуючи деревину, гриб спричиняється до відломлювання і опадання гілок (Бот. ж., Х, 1, 1953, 35).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 602.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДЛО́МЛЮВАТИ →← ВІДЛО́МЛЕНИЙ