ПОПІ́ДРУ́ЧКИ
ПОПІ́ДРУ́ЧКИ, розм. Те саме, що попі́дру́ки. [Перший робітник:] Ну, а чому ж баришня сюди не йтиме? [Двірник:] Їх кавалери.. попідручки поведуть крізь головний (Сміл., Черв. троянда, 1955, 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 205.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОПІДСІВА́ТИ →← ПОПІ́ДРУ́Ч