ІНТОНАЦІЙНИЙ
ІНТОНАЦІЙНИЙ, а, е. Стос до інтонації Вірші поділяються на рядки, що являють собою окремі інтонацінні групи слів (Деякі пит. поет. майстерн., 1956, 93), Ряд досліджень присвячено вивченню інтонаційної чутливості, такої важливої для музиканта (Рад. психол. наука , 1958, 15); У виконанні актриси [Борисоглібської] цей образ відзначався багатством інтонаційних барв у діалогах (Минуле укр. театру, 1953, 154).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 40.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ІНТОНАЦІ́ЙНО →← ІНТОНАЦІ́ЙНІСТЬ