ПОНО́ВНИЙ

ПОНО́ВНИЙ, а, е, діал. Повторний. Він заглибився в поновне, мікроскопно-уважне читання (Фр., IV, 1950, 167); Її лице покрилося краскою і, мов побоюючись поновних теплих слів з моєї сторони, вона.. кликнула по імені брата (Коб., III, 1956, 246). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 164.