ПОНИ́ЖЧАТИ
ПОНИ́ЖЧАТИ, аю, аєш. Док. до ни́жчати. Конюшні понижчали, увійшли в землю. А колись вони видавалися палацами (Тют., Вир, 1964, 420); Стояв [Микола] чорний, сутулий, здавалося, понижчав (Кочура, Родина.., 1962, 237).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 160.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОНИ́ЖЧЕ →← ПОНИ́ЖУЮЧИЙ