ВІДКУВА́ТИ
ВІДКУВА́ТИ див. відко́вувати.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 598.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ВІДКУВА́ТИСЯ →← ВІДКРУ́ЧУВАТИСЯ