ПОНАСУ́ШУВАТИ

ПОНАСУ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Насушити багато чого-небудь. Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук, — буде на всю зиму (Сл. Гр.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 154.