ПОМУЖНІ́ТИ

ПОМУЖНІ́ТИ, і́ю, і́єш. Док. до мужні́ти. Із виду помужнів [Черниш], постаршав (Гончар, III, 1959, 141). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 136.