ПОМИГОТІ́ТИ

ПОМИГОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до помигті́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 118.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОМИГТІ́ТИ →← ПОМИГА́ТИ

T: 109