ПОМИГОТІ́ТИ
ПОМИГОТІ́ТИ, ти́ть, док. Підсил. до помигті́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 118.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОМИГТІ́ТИ →← ПОМИГА́ТИ