ПОЛУ́ШКА
ПОЛУ́ШКА, и, ж., розм., заст. Старовинна мідна монета вартістю в одну четверту копійки; // Одна четверта копійки грошей. — Не буде юшки, Хоч оддай я дві полушки! (Перв., Казка.., 1958, 31).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 104.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОЛУ́ЩЕНИЙ →← ПОЛУ́ЧЧАТИ