ПОЛОНЯ́НОЧКА
ПОЛОНЯ́НОЧКА, и, ж., фольк., заст. Пестл. до. полоня́нка. За столом сидить лютий лихий татарин, Перед ним стоїть красна дівчина, З краю руського полоняночка, Сльози ронячи, гірко плачучи (Перв., З глибини, 1956, 68).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 95.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОЛО́ПАНИЙ →← ПОЛОНЯ́НКА