ПОЛОНЯ́НИН

ПОЛОНЯ́НИН, а, ч., фольк., заст. Полонений (у 2 знач.). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 95.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОЛОНЯ́НКА →← ПОЛОНЯ́НИК

Смотреть что такое ПОЛОНЯ́НИН в других словарях:

ПОЛОНЯ́НИН

полоня́нин (ж. полоня́нка, змен­шене — полоня́ночка) — народна назва полоненого (полоненої). Чи скаже він тобі покірне слово, блага­тиме тебе як полонянин (П. Ку­ліш). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 467.... смотреть

T: 74