ПОЛЛЯ́ТИ
ПОЛЛЯ́ТИ див. полива́ти.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 87.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОЛЛЯ́ТИСЯ →← ПОЛКОВО́ДЧИЙ