ПОЛИВА́ННЯ

ПОЛИВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. полива́ти 1, 4. Де-не-де в рівчачках.. парувала водиця, що не встигла висохнути після поливання (Мирний, III, 1954, 257); Під хатою стояла повна бочка з водою для поливання городу (Томч., Готель.., 1960, 244). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 66.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОЛИВА́ТИ →← ПОЛИ́ВАНИЙ

T: 157