ПОЛІТЕ́ХНІКА
ПОЛІТЕ́ХНІКА, и, ж., розм., заст. Політехнічний інститут чи політехнікум. В той час [у 1873 р.] зібралось кілька русинів-галичан у Цюріху, де вони вчились у політехніці (Драг., II, 1970, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 80.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОЛІТЕ́ХНІКУМ →← ПОЛІТЕ́ХНІК