ПОКІ́ЙНИЦЬКИЙ

ПОКІ́ЙНИЦЬКИЙ, а, е. Такий, як у покійника; мертвотний. — Як тепленько! — По хвилинці Сном покійницьким заснув (Граб., І, 1959, 289). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 24.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ПОКІ́ЙНИЦЯ →← ПОКІ́ЙНИЦЬКА

T: 186