ПОЗИВА́КА
ПОЗИВА́КА, и, ч. і ж., розм. Те саме, що сутя́жник. Ну й позивака ж він! (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 812.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ПОЗИВА́ЛЬНИК →← ПОЗИВА́ЙЛО