ПОЗДАВА́ТИ

ПОЗДАВА́ТИ, аю́, ає́ш, док., перех. 1. Здати, передати кому-небудь усе або багато чого-небудь. — Денис заходжується купувати ту землю, що пересельці, виїздячи, громаді поздавали (Гр., II, 1963, 350). 2. Віддати, помістити куди-небудь з якоюсь метою все або багато чого-небудь. Поздавати чемодани до камери схову; // розм. Віддати куди-небудь для навчання, служби і т. ін. всіх або багатьох. — В некрути поздаваймо їх, оцих вражих школярів, замість хазяйських синів! (Н.-Лев., І, 1956, 470). 3. розм. Скласти іспити, пройти перевірку знань, уміння що-небудь робити (про всіх або багатьох). Поздавати норми ГПО; Поздавати вступні іспити до університету. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 809.